Постпандемічне майбутнє: як IT перетворює фармацевтичну індустрію

Пандемія COVID-19 значно вплинула на світову економіку та фармацевтичну промисловість, яка стала в авангарді глобальних заходів у відповідь на поширення небезпечного вірусу. Нові вакцини та методи лікування розроблялися та поширювались у рекордно короткі терміни. Однак пандемія коронавірусу виявила вразливі місця та обмеження у діяльності галузі, ланцюжках поставок та застарілих технологіях. У міру виходу світу з пандемії на фармацевтичну індустрію чекають значні зміни та нові виклики, але вона продовжить відігравати життєво важливу роль в охороні здоров'я. При цьому ІТ-технології стануть найважливішим інструментом майбутніх інновацій та розвитку. У цій публікації розглянемо майбутнє фармацевтичної промисловості у світі після перемоги над пандемією, зосередившись на тенденціях та можливостях ІТ, які визначатимуть її розвиток.

Фармацевтична промисловість традиційно досить повільно впроваджує нові технології через суворі нормативні правила та складні ланцюжки поставок. Однак пандемія коронавірусу значно вплинула на фармацевтичну промисловість, змусивши її швидко адаптуватися і реагувати на проблеми, викликані поширенням нової хвороби. Пандемія наголосила на важливості інновацій та цифрової трансформації у фармацевтичній індустрії. Саме за допомогою технологічних досягнень галузь змогла оперативно відреагувати на виклики пандемії та зберегти мільйони життів. Сьогодні інноваційні досягнення в ІТ галузі продовжують перетворювати фарміндустрію за декількома напрямками, допомагаючи їй адаптуватися до обставин постпандемічного світу.

ІТ-тенденції у фармацевтичній індустрії

Фармгалузь завжди значною мірою залежала від технологій, але пандемія COVID-19 прискорила темпи впровадження інновацій, і ця тенденція збережеться і в постпандемічному світі. Вважається, що наступні ІТ-тенденції визначатимуть її майбутнє:

• Цифрова трансформація. В умовах пандемії галузь почала активно використовувати цифрові інструменти та платформи для клінічних випробувань, пошуку ліків та управління ланцюжками постачання. Наприклад, все більшого поширення набувають віртуальні клінічні випробування, що дозволяє скоротити витрати та розширити вибірку учасників проекту. ШІ та машинне навчання також використовуються для аналізу даних та більш швидкого та точного виявлення перспективних діючих речовин для створення лікарських препаратів.
• Аналіз великих обсягів даних. Однією з найзначніших тенденцій є використання методів управління великими обсягами даних та їх аналітики. Враховуючи величезний масив інформації, що отримується під час клінічних випробувань та інших досліджень, фармкомпанії використовують передові інструменти аналітики для інтерпретації цих даних. Це у рази підвищує ефективність розробки ліків та дозволяє більш точно прогнозувати ефективність нових методів лікування. Крім цього, інноваційна обробка даних використовується для персоналізації методів лікування окремих пацієнтів. Аналізуючи особисту інформацію про пацієнта, таку як історія хвороби та генетична схильність, можна розробляти індивідуальні плани лікування, які будуть більш ефективними в даному конкретному випадку та викличуть менше побічних ефектів.
• Віддалена робота. Пандемія також прискорила тенденцію до віддаленої роботи у більшості галузей, включаючи фармацевтичну. Компанії впроваджують цифрові інструменти та платформи, які дозволяють співробітникам працювати з дому та співпрацювати віддалено. Ця тенденція, ймовірно, збережеться і в постпандемічному світі, оскільки компанії усвідомили переваги віддаленої роботи, які включають підвищення продуктивності та зниження витрат.

• Штучний інтелект. Ще однією важливою тенденцією є використання можливостей штучного інтелекту (ШІ). ШІ здатний зробити революцію у сфері відкриття та розробки ліків. Алгоритми ШІ можуть аналізувати величезні обсяги даних, включаючи наукову літературу, дані клінічних випробувань та генетичні дані, з метою виявлення потенційних мішеней для створення ліків та прогнозування їх ефективності. ШІ також може допомогти оптимізувати процес клінічних випробувань, підбір пацієнтів та автоматизувати збір інформації від зворотного зв'язку. Віртуальні помічники на базі ШІ можуть підвищити залучення пацієнтів та довіру до лікування, а чат-боти можуть відповідати на питання пацієнтів та надавати персоналізовані медичні консультації.
• Хмарні обчислення. Хмарні технології пропонують масштабоване та економічно ефективне зберігання та обробку інформації. Хмарні платформи можуть полегшити співпрацю між дослідниками, лікарями та пацієнтами, дозволяючи їм обмінюватися даними та думками. Такі системи здатні забезпечити віддалений моніторинг пацієнтів та аналіз даних у режимі реального часу, що особливо важливо у контексті клінічних випробувань та розробки медикаментів.
• Інтернет речей (IoT). IoT-пристрої, такі як фітнес-трекери, датчики та мобільні програми, можуть збирати дані про здоров'я та поведінку пацієнтів у режимі реального часу. Ці дані можуть бути використані для персоналізації терапевтичного плану, віддаленого моніторингу пацієнтів та прогнозування спалахів захворювань. IoT-пристрої також можуть оптимізувати набір та лояльність учасників клінічних досліджень завдяки можливості віддаленого моніторингу та зменшенню частоти відвідування медичного закладу для контролю.
• Цифрові платформи охорони здоров'я. Такі системи стали найважливішим елементом управління пандемією, починаючи з відстеження контактів та закінчуючи дистанційними медичними консультаціями. Ці платформи також дозволили швидко розробити та впровадити вакцини проти COVID-19. У світі після пандемії цифрові платформи охорони здоров'я, як і раніше, відіграватимуть вирішальну роль у наданні медичних послуг. Використання телемедицини та дистанційного моніторингу стане більш поширеним, що дозволить пацієнтам отримувати допомогу, не виходячи з дому.

Виклики для фармацевтичної промисловості у майбутньому

Впровадження цифрових технологій у фарміндустрії також пов'язане з низкою проблем, які необхідно вирішувати під час створення та модернізації існуючої інфраструктури:

• Безпека даних. Гарантія безпеки даних є важливою проблемою у сфері охорони здоров'я. Конфіденційні дані пацієнтів наражаються на високий ризик кібер-атак. Питанням безпеки даних має приділятись велика увага при зберіганні та обробці інформації.
• Нормативно-правові аспекти. Нормативно-правові положення в охороні здоров'я можуть перешкодити впровадженню цифрових технологій у фармацевтичній промисловості. Регулюючі органи повинні йти в ногу з технологічним прогресом та надавати чіткі рекомендації щодо використання цифрових технологій в охороні здоров'я.
• Застарілі системи. Частина фармкомпаній традиційно використовують застарілі системи, які складно інтегрувати з новими цифровими технологіями. Сьогодні інвестиції у модернізацію своєї ІТ-інфраструктури критично необхідні для розвитку бізнесу та збереження конкурентоспроможності.
• Якість даних. Висока якість даних дуже важлива у фармгалузі, оскільки неточності можуть призвести до невірних рішень та несприятливих результатів для пацієнтів. Компанії повинні прагнути забезпечення максимально точного збору та аналізу та інформації, а також виконувати обов'язкову перевірку алгоритмів перед впровадженням.

На закінчення слід зазначити, що впровадження цифрових технологій відкриває широкі можливості для інновацій та зростання фармацевтичної галузі у постпандемічному світі. Цифрові платформи охорони здоров'я, ШІ та хмарні обчислення можуть покращити точну медицину, прискорити відкриття та розробку ліків, оптимізувати клінічні випробування та управління ланцюжками постачання, а також підвищити залучення пацієнтів. Однак за всіх переваг нові технології також можуть створити деякі труднощі, з якими необхідно боротися. Це стосується аспектів безпеки даних, нормативних перешкод, застарілих систем та низької якості даних. Щоб повністю реалізувати потенціал цифрових технологій в охороні здоров'я, фармкомпаніям необхідно інвестувати в модернізацію своєї ІТ-інфраструктури, дотримуватись правил захисту даних та забезпечувати високу точність медичних даних.